Чи можливе полювання на дичину в районах, що прилягають до Чорнобильської зони?

Дійсно, це питання й зараз доречне й актуальне, хоча з моменту аварії пройшло вже 20 років. Згідно з останніми дослідженнями ДП “Екоцентр”, на периферійних ділянках уздовж південних границь Чорнобильської зони більша частина представників мисливської фауни, як і раніше, має забруднення організму, у багато (іноді – у десятки) разів перевищуючі припустимі рівні (ДУ-97:90Sr – 20 Бк/кг, 137Cs – 200 Бк/кг) хоча б за одним радіонуклідом. Це пов’язано не тільки з ще досить високим рівнем забруднення ґрунту, але й зі слабкою здатністю бідних поліських ґрунтів утримувати радіонукліди. Чим більш кислі ґрунти (торф’яно-болотні, зволожені), тим брудніше рослинність і тварини, що там живуть. Це стосується 137Cs. А на «порожніх» пісках до організму тварин інтенсивніше надходить 90Sr.

Але це тільки одна сторона проблеми. Інша пов’язана з сезонною зміною харчування тварин. Протягом року середнє забруднення багатьох диких тварин змінюється в десятки разів. Наприклад, восени, коли багато грибів, спожівачи цього корму (козулі, наприклад) стають набагато бруднішими, ніж в інші сезони. Це стосується й людини, що збирає гриби в неблагополучних угіддях. А кабани, навпаки, стають найбруднішими,, коли переходять на переважне харчування підземними частинами рослин, личинками комах і інших ґрунтових мешканців. Це відбувається в зимовий сезон, хоча дорослі кнури риють землю й в іншу пору року. А наприкінці літа, коли в садах дозріває величезна кількість плодів (яблук, груш, слив), а на полях – посіви зернових, кабани – «найчистіші». Але в цей час полювати на них не можна.

Нарешті, всім відомо, що тварини здатні мігрувати на великі відстані. Тому поблизу Чорнобильських границь у вас ніколи не буде гарантії, що тварини не прийшли з самого центру зони.

<pмайже <p=”” p=”p”>(Відповідь підготував Гащак С.П., заступник директора Міжнародної радіоекологічної лабораторії ЧЦ з науки).</pмайже>