Збереження, оптимізація й управління запасами вуглецю та біологічним розмаїттям у Чорнобильській зоні відчуження

Про проект та його результати можна дізнатися тут.

Замовник: Глобальний Екологічний Фонд (GEF/UNEP), ООН

Мета: оцінювання стану та розвитку ландшафтів і біорозмаїття на території Чорнобильської зони відчуження (ЧЗВ) із поглибленим аналізом флори та фауни

У 2016 р. підготовлено звіт за темою «Стан і розвиток біорозмаїття та ландшафтів в Чорнобильській зоні відчуження», в якому проведено аналіз наявних літературних даних щодо поточного стану і розвитку природних комплексів ЧЗВ. Наведено дані щодо видового розмаїття флори і фауни, визначено тенденції розвитку природних комплексів, охарактеризовано фактори, що впливають на розвиток біоценозів, включаючи обумовлені радіаційним забруднення довкілля.
Результати роботи передано замовнику.

За даною темою у 2017 р. представлено звіт Чорнобильського про результати досліджень.

Дослідження розпочато у зв’язку із створенням у ЧЗВ у квітні 2016 р. Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. Діяльність заповідника не може здійснюватися без знання детальної інформації щодо якості кожного кварталу і виділу Чорнобильської зони відчуження, поширення і складу флори і фауни, ролі кожної ділянки у житті рослин і тварин. На цьому має ґрунтуватися і розроблення функціонального зонування заповідника, і напрямки та зміст природоохоронних заходів. Саме таких даних наразі бракує, існуюча інформація більшою мірою поверхнева і неповна. Тому призначення цієї роботи — опис біологічного різноманіття всієї території заповідника і ЧЗВ загалом, а також її окремих ділянок.

Друге завдання полягало в узагальненні інформації щодо напрямків досліджень, які провадилися після аварії у відношенні флори і фауни, щоб з’ясувати, які об’єкти є найменш дослідженими та/або що треба вивчити в першу чергу.

Одним з результатів роботи є узагальнення знань щодо розвитку природних комплексів ЧЗВ після аварії, їх поточного стану і перспектив розвитку. Проект надає опис видового складу судинних рослин, хребетних тварин, та анотований опис видів, включених до Червоної книги України (2009). В окремому розділі роботи наведено аналіз рівня антропогенної трансформації природних комплексів ЧЗВ та сучасного антропогенного впливу.

У 2018 р. роботи провадилися за п’ятьма напрямками:

  1. Оцінка природоохоронного значення урочища «Медин Ліс».
  2. Оцінка чисельності й територіального поширення видри річкової.
  3. Оцінка чисельності, структури популяції та територіального поширення коней Пржевальського.
  4. Оцінка видового складу та сезонної динаміки рукокрилих на лівобережжі ЧЗВ через аналіз автоматичних аудіозаписів їхньої вокалізації.
  5. Інформаційна та технічна підтримка веб-сайту проекту ЮНЕП-ГЕФ у ЧЗВ.